САМОВИЦЯ
Заснування села
Місцеві старожили переказують, що Самовиця заснована якимись чотирма бурлаками, вихідцями із Запорізької Січі, які влаштувавши курінь на тому високому місці, де пізніше стояла церква, займалися риболовлею в річці Самовиця і в найближчих озерах, в яких і в даний час після повені ловиться багато риби.
Назва села
Це село спочатку отримало свою назву Сомовиця. Існують з приводу цієї назви перекази старожилів, що в річці, яка протікає з південного боку цього села, нині званого Самовиця ловилося багато риби і переважно соми.
За церковними документами ж видно, що з 1761 року по 1887 рік село це називалося Самовиця, а з 1887 року друга буква «о» (у назві села) в селі Самовиця змінена в «а», тому в даний час пишеться і називається Самовиця.
Село це до 1761 не мало церкви і було зараховане до Успенської церкви (нині Введенській) села Мутих, а в 1759 або 1760 житель села Самовиці Климент Захарченко на свято Воскресіння Христового, як передають старожили повіз із своєю дружиною в село Мутихі для освячення паски , на зворотному шляху, коні його чогось злякалися і понесли так сильно, що у дружини Климента спала з голови кибалка (головний убір), довго шукали кибалку, але знайти не змогли, тому Захарченко, в запалі гніву дав слово більше не возити паски для освячення в село Мутихи і в тому ж році спільно зі своїми односельцями випросили дозволу на будівництво церкви, яку і влаштували на свої кошти.
Найпоширеніші прізвища села: Шемшур, Захарченко, Завалко, Костенко, Штанько, Прітченко, Синиця, Моргун, Пошиваник, Співак, Венгер, Месевря, Богдан, Смола, Осауленко, Ільченко, Сидоренко.
Заснування села
Місцеві старожили переказують, що Самовиця заснована якимись чотирма бурлаками, вихідцями із Запорізької Січі, які влаштувавши курінь на тому високому місці, де пізніше стояла церква, займалися риболовлею в річці Самовиця і в найближчих озерах, в яких і в даний час після повені ловиться багато риби.
Назва села
Це село спочатку отримало свою назву Сомовиця. Існують з приводу цієї назви перекази старожилів, що в річці, яка протікає з південного боку цього села, нині званого Самовиця ловилося багато риби і переважно соми.
За церковними документами ж видно, що з 1761 року по 1887 рік село це називалося Самовиця, а з 1887 року друга буква «о» (у назві села) в селі Самовиця змінена в «а», тому в даний час пишеться і називається Самовиця.
Село це до 1761 не мало церкви і було зараховане до Успенської церкви (нині Введенській) села Мутих, а в 1759 або 1760 житель села Самовиці Климент Захарченко на свято Воскресіння Христового, як передають старожили повіз із своєю дружиною в село Мутихі для освячення паски , на зворотному шляху, коні його чогось злякалися і понесли так сильно, що у дружини Климента спала з голови кибалка (головний убір), довго шукали кибалку, але знайти не змогли, тому Захарченко, в запалі гніву дав слово більше не возити паски для освячення в село Мутихи і в тому ж році спільно зі своїми односельцями випросили дозволу на будівництво церкви, яку і влаштували на свої кошти.
Найпоширеніші прізвища села: Шемшур, Захарченко, Завалко, Костенко, Штанько, Прітченко, Синиця, Моргун, Пошиваник, Співак, Венгер, Месевря, Богдан, Смола, Осауленко, Ільченко, Сидоренко.
